Команда фільму “Будинок зі скалок”, який став єдиним українським номінантом на премію “Оскар” у 2023 році, вважає, що українські історії повинні бути поширені по всьому світу.
Стрічку зараз можна переглянути у Києві та Львові. Продюсерка фільму Моніка Геллстром висловила задоволення з приводу номінації фільму і відзначила, що її проєкти вже тричі були номіновані на Оскар.
Незважаючи на номінацію, фільм не став переможцем на премії. У цьому році переможцем став фільм про російського політика Навального, що викликало бурхливу реакцію серед українців. Команда фільму “Будинок зі скалок” висловила свої думки щодо результатів церемонії вручення премії “Оскар”.
Дар’я Бассель, одна з українських співродюсерок фільму прокоментувала: «Я думаю, важливо не забувати, який великий шлях пройшла наша стрічка до Оскарівської церемонії в Лос-Анджелесі. Це неймовірно. І те, що «Будинок зі скалок» отримав номінацію на Оскар свідчить про те, що це справжнє, талановите, важливе кіно. Зараз цей фільм можна побачити в українських кінотеатрах. То ж всіх, хто переймається за долю Оскара, я запрошую в кінотеатри. А ще, завітайте на сайт фонду «Голоси дітей». Цей фонд було створено Азадом Сафаровим та Оленою Розвадовською під час їхньої роботи над стрічкою. Вони допомагають дітям з зон підвищеного ризику. Фонду потрібна наша підтримка. Так само, як і українському кіно»
«Додам, що кожна і кожен в нашій великій команді вболівав і працював над тим аби цей фільм стався, аби він промовляв до глядача. Фільм також підсвічує довгострокові наслідки війни на наше покоління у майбутньому, в тому числі, оповідаючи про людську крихкість та людську стійкість. Номінація на Оскар – це вже увага до України», – поділилася друга українська співпродюсерка фільму Віка Хоменко.
На церемонії нагородження фільм представляла команда з усіх чотирьох країн – України, Данії, Швеції та Фінляндії. Від України були лінійний продюсер та другий режисер Азад Сафаров, координаторка та консультантка фільму Олена Розвадовська, які є співзасновниками фонду «Голоси дітей». А також героїні стрічки, виховательки Лисичанського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, Ольга Тронова та Маргарита Бурлуцька.
«Нам треба вірити, що ми можемо знімати класне документальне кіно. Бо, якщо ми хочемо, щоби світ дивився наше кіно, ми маємо також бути зацікавлені в ньому. В Україні зараз не треба шукати голівудських історій, бо кожен українець має таку історію. І про ці історії треба невпинно продовжувати розповідати світові. І найпростіше, що кожен українець може зробити вже сьогодні – це сходити на фільм в кінотеатр. Важливо, що стрічка показує абсолютну правду. Наш фонд опікується такими дітьми, які зображені у фільмі, тож будемо раді підтримці нашій діяльності. Ми продовжуємо працювати, «ламати стіни» та обов‘язково переможемо», – зазначила Олена Розвадовська, консультантка фільму та співзасновниця фонду «Голоси дітей».
Українськими співпродюсерками фільму стали Дар’я Бассель та Віка Хоменко (компанія Moon Man). Компанія «Мун Мен» приєдналася до проекту 2020 року, і завдяки цьому фільм став офіційною копродукцією з Україною. Стрічка була підтримана Державним агентством України з питань кіно та фондом IMS.
Фільм данського режисера Сімона Леренґа Вільмонта розповідає історію тимчасового дитячого притулку у нині окупованому Лисичанську. На момент знімання від лінії фронту його відділяли всього 20 кілометрів. Герої фільму – діти, позбавлені батьківського піклування. У притулку вони очікують на вирішення своєї долі: повернення до старої домівки або ж переїзду до нової. Тим часом самовіддані соцпрацівниці дарують дітям моменти радості та спокою і повертають у вже майже втрачене дитинство.
Фільм йде зараз в прокаті в Києві (Кіно42, Планета Кіно, Блокбастер, Жовтень, Ліра, Факел, Старт) та Львові (Планета Кіно, Форум). Детальна інформація про покази – на сайті KyivMusicFilm.