Її музика — це відверта сповідь, у якій кожен слухач знаходить щось особисте. Uliana Royce — молода артистка, що сміливо говорить про токсичні стосунки, силу відновлення та світло після темряви. Ми поспілкувалися з нею про новий EP «Сплін», плани на Євробачення-2026, натхнення з подорожей та головні орієнтири у кар’єрі.
Уляно, нещодавно ти презентувала новий EP-альбом. Що для тебе було найважливішим у створенні цієї збірки? Яку історію ти хотіла розповісти слухачам?
EP “Сплін” насправді є особливим для мене, адже над створенням цієї роботи ми працювали з моїм саунд продюсером Ігорем Кириленко близько 2 років. Мені хотілося бути максимально чесною, адже музика — це моя терапія. Я мало розповідаю про особисте у соцмережах, але у піснях не ховаю емоції. Ця історія про токсичні стосунки, газлайтинг, маніпуляції. Чотири треки-стадії — крик, втеча, байдужість і стоп-кадр перед новим ковтком повітря. Вона зібрана з моїх особистих спогадів та історій близьких людей. Я б хотіла, аби кожен слухач, хто знайде у цих треках щось близьке, відчув: ти не самотній у своїх переживаннях, твої емоції важливі, і навіть у найтемніші моменти є шлях до світла.
У своїх соцмережах ти поділилася планами подати заявку на Євробачення-2026. Що спонукало тебе зробити цей крок саме зараз? Чи є вже ідеї для конкурсної пісні?
Я давно думала про сцену Євробачення, але для мене це дуже відповідально. Хочеться не просто взяти участь, а й гідно представити нашу країну. Цього року абсолютно несподівано народилася пісня, яка має сенси та потенціал Нацвідбору. Тож я активно обмірковую ідеї, як зробити це якнайкраще.
Ти виступала на таких масштабних подіях, як Atlas Weekend та MusicBox Fest. Який з концертів запам’ятався найбільше і чому?
Обожнюю сцену та виступи, це такий заряд енергії. Вдячна організаторам обох фестивалів за запрошення. MusicBox Fest приємно здивував своїми масштабами, відкривати молоду сцену для мене була честь. А Atlas став першим фестивалем, де я презентувала мініальбом «Сплін» — і це назавжди залишиться особливим спогадом.
Чи плануєш ти восени або до кінця цього року випустити дует? Якщо так — чи можеш поділитися хоча б натяком, із ким буде ця колаборація?
Авжеж! Дуети для мене — це найчистіша форма творчої синергії. Розкрити імена поки не можу, але скажу: поєднання буде неочікуваним, органічним і подарує нове звучання. Ми робимо все, щоб результат був не просто “фітом”, а справжнім діалогом двох артистів.
Ти анонсувала вихід пісні, що відрізняється від твого звичного звучання. Що надихнуло на музичний експеримент і чого варто очікувати фанам?
Цей трек — про відчуття свободи, коли ти вже не чиясь історія, а своя. Це більш дорослий, відвертий саунд, у створенні якого я мала творчу синергію з Альоною Альоною. Ми зробили його як саундтрек до моменту, коли ти видаляєш старі переписки і з посмішкою йдеш далі.
Ти активно ведеш свої соцмережі й маєш потужну підтримку фан-бази. Що для тебе означає цей зв’язок із прихильниками?
Музика завжди була для мене діалогом, а соцмережі зробили його миттєвим. Я завжди читаю коментарі, переглядаю теги й слухаю фідбек. Особливо цінною є історія дівчинки Насті, яка веде мою фан-сторінку та після кожного релізу надсилає свої враження. Це підтверджує, що пісня — не просто звук, а точка перетину наших досвідів.
Багато твоїх слухачів — молоді люди, які шукають підтримки та натхнення. Які меседжі ти хочеш донести через свою музику саме їм?
Мій головний меседж простий: це не окей, коли тебе принижують чи ігнорують твої межі. Про це треба говорити. Якщо моя музика допоможе хоча б одній людині розпізнати червоні прапорці або знайти сили піти з токсичних стосунків, то я зробила свою справу.
Чи вплинули твої подорожі за кордон на твій музичний світогляд?
Подорожі для мене – це сто відсотків про натхнення та нові горизонти. Я вивчаю корейську та японську мови і вже давно захоплююся азійською культурою – її філософією, естетикою, підходом до мистецтва. Тому коли у лютому здійснилася одна з моїх найбільших мрій – подорож до Південної Кореї, це було неймовірно.
Коли нарешті опинилася там, з перших хвилин усе здавалося нереальним. Враження від поїздки кардинально перевершили всі мої очікування. Це була не просто туристична подорож – я мала можливість побачити традиції зсередини, відчути ментальність людей, зануритися в культуру, яку так довго вивчала на відстані.
Поїздка стала потужним творчим поштовхом. Я привезла звідти не тільки спогади, а й кілька музичних ідей, які народилися саме там. Я впевнена, що одного дня із задоволенням повернуся туди знову. Хто знає, можливо, це буде якась цікава музична колаборація, яка об’єднає нашу українську душевність з азійською естетикою – це могло б стати чимось особливим для нашої країни.
Як ти поєднуєш активну творчу діяльність із особистим життям і відновленням? Маєш свої ритуали чи “антиперегорання”?
З моїм ритмом життя, насправді, мені здається, що я не встигаю “перегорати”. Релізи, зйомки, виступи та творчість загалом – це те, що по-справжньому запалює мене зсередини. Коли займаєшся улюбленою справою, вона не виснажує, а навпаки – підживлює твій внутрішній вогник. Звісно, як і будь-яка людина, я іноді відчуваю втому, але це здорова втома після продуктивного дня, а не емоційне виснаження. Мій секрет, мабуть, у різноманітності занять – я навчаюся в університеті, вивчаю корейську та японську мови, що чудово перемикає мозок. Нещодавно відкрила для себе теніс та йогу – і це стало справжнім відкриттям. Фізична активність допомагає скинути напругу, а йога навчає бути в моменті, що особливо цінно в нашому швидкому світі. Коли розклад такий насичений різними активностями, на сум та вигорання часу просто не залишається. До того ж, всі ці хобі дають нові емоції та досвід, які потім трансформуються у творчість.
І наостанок — яким ти бачиш 2026 рік у своїй кар’єрі? Що для тебе стане головним досягненням наступного року?
Цей рік точно буде ще більш цікавим та яскравим завдяки новим релізам та неочікуваним колабораціям, які зараз готуємо. Я відчуваю, що готова до нових викликів і масштабніших проектів. Зараз триває активна робота над новим треком, який планується до релізу восени, паралельно створюємо відеороботу. Але найбільш хвилюючим викликом для мене стане участь у Національному відборі на Євробачення – це можливість вийти на зовсім новий рівень і представити свою творчість значно ширшій аудиторії.
Головним досягненням наступного року для мене стане саме розширення кордонів – як географічних, так і творчих. Хочу, щоб мої меседжі про важливі теми дійшли до якомога більшої кількості людей.
Звісно, є ще багато інших творчих планів, якими хотілося б поділитися, але про них детальніше розповім трішки згодом – не можу розкривати всі карти.